Збільшення цін за оренду землі і появи інвесторів очікують у Великосеверинівській громаді Кіровоградської області з відкриттям ринку землі. Про це Суспільному розповів голова Великосеверинівської сільради Сергій Левченко.
З 27 травня сільськогосподарські землі за межами населених пунктів перейшли до місцевих громад. Вони мають право самі розпоряджатися цією землею. З 1 липня власники земельних паїв зможуть їх продати. Громади робити це можуть через електронні аукціони.
На території Великосеверинівської громади – шість сіл, в яких живуть 6,5 тисяч людей – розповів голова. Розмежування земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проводили у різні роки. “На території громади понад 22 тисячі гектар земель. З них сільськогосподарських понад 16 тисяч. У приватній власності сьогодні перебуває близько 14 тисяч, близько 1750 земель державної власності. Вільних земель, які не перебувають у приватній власності, у комунальній, залишилось дуже мало. В середньому, плата за землю в громаді складає близько 30% загальних надходжень до бюджету”.
Говорить – земельна реформа дає громадам можливість заробити від продажу землі.
“Для громад важливе що – розвиток. А розвиток можливий, якщо на території громад будуть будуватися великі підприємства. А для цього нам потрібна вільна земля. Але є певний процес вилучення земель, переведення у землі промисловості. Фактично, збільшення надходжень від сплати за землю, воно незначне. Змінити цільове призначення і передати цю землю шляхом аукціону під розміщення промислового об’єкту дають нам більші можливості. Тому що це більша орендна плата і створюються додаткові робочі місця”.
Вважає: закони про ринок землі треба було ухвалювати щонайменше 10 років тому.
“Тому що на сьогодні, завдяки безглуздій приватизації земель фактично у розпорядження сільських територій передадуться землі, які не придатні для товарного сільськогосподарського виробництва. Тобто, це в більшості будуть або пасовища, або луки, або яри, або балки. Переважне право там надається підприємствам, які мають ліцензію по видобутку надр. Тобто, в разі, якщо на цій чи під цією земельною ділянкою розташовані надра, будь-які, то переважне право спочатку надається йому, а потім орендарю. Тут теж – з одного боку наче надра нам важно, але ж і харчова безпека теж важлива”.
На території громади є 30 гектарів землі, які можуть бути привабливі для інвесторів.
“У 2019 році ми вже продали одну таку ділянку через земельні торги, отримали близько 6 мільйонів у місцевий бюджет, які в цьому році витрачаємо на ремонт клубу у селі Підгайці”.
Громади мають завершити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів – пояснив керівник Держгеокадастру в області Юрій Коробов.
“До 27 травня 2021 року розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів був Держгеокадастр. Зі вступом в силу цього закону Держгеокадастр позбавлений цієї функції. З цього часу землі передані до територіальних громад. З 2018 року Держгеокадастром було передано до територіальних громад більше 181 тисячі гектарів землі. Зі вступом цього закону всі землі перейшли до громад. Держгеокадастр передав лише ті землі, де була проведена інвентаризація, тому ця цифра трохи менше, ніж загалом по Україні. Для повної кількості цих земель треба довести інвентаризацію, але це вже будуть робити громади та вносити в Держреєстр речових прав”.
Рівень поінформованості людей щодо земельної реформи низький – каже заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.
“За Держгеокадастром після ухвалення законопроектів земельної реформи фактично лишається єдина базова функція – це сервісна, а саме – реєстрація земельних ділянок в кадастрі, тобто ведення земкадасту, і для того, щоб це було публічно і відкрито, минулого тижня запущена така річ, як національна інфраструктура геопросторових даних. На сайті: nigd.gov.uaі там є відкрита інформація вся: про земельні ресурси, водні об’єкти, про надра, про ліси, і функція Геокадастру – адмініструвати цей портал, щоб вся інформація була там у повному розмірі і відкрита. Функції розпорядження вже немає, функції погодження і експертизи немає, залишається ще інспекційна функція за запитом громад, держадміністрацій, там де державні землі, де немає сплати податків, робити оцінку і мотивувати всіх фермерів чесно платити податки”.
Додає – в громадах мають впорядкувати документацію по землі, щоб брати участь в електронних торгах.
Жительці села Лозуватка Кропивницького району Євгенії Цапушел 72 роки. Жінка має земельний пай, який здає в оренду. “Це 16 – 17 тисяч гривень за пай. А ні – то півтора тонни пшениці, кукурудзи, півтори ячменю і 10 мішків насіння. Хто його буде обробляти? Є в мене пай і мого чоловіка”.
За відкриття ринку землі, каже, знає. Продавати свій пай не планує.
“Кому вони будуть продавати? За кордон? А самі, що будемо тоді їсти, як продамо землю? Ні, я думаю, не треба продавати. Обробляти, всіма силами, можна здавати нашим фермерам, і хай би вона була у нас, наша земля”.
Суспільне: Кропивницький https://suspilne.media/
