Земельний податок. Що треба знати

06.04.2021

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.
 Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу платниками податку є:
– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
– землекористувачі.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі:
– не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки,
– для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки,
– для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
 Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються:
– особи з інвалідністю першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до ст. 287 ПКУ фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки.
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
Джерело:https://www.legalaid.gov.ua/